|
|
Літо - для оздоровлення та розвитку
ЗАХОДИ щодо попередження отруєнь грибами, карантинними та декоративними
ЗАХОДИ щодо запобігання та профілактики харчових отруєнь
ЗАХОДИ щодо попередження травматизму
Вчимо дітей спілкуватися з природою Спілкування з природою необхідно розглядати як інформаційну та і предметну взаємодію з навколишнім світом. Таке емоційне спілкування пробуджує радість, впевненість в собі, хвилювання. впевнененість у собі. Спілкування з компонентами природного довкілля спричиняє появу різних почуттів у дошкільнят: моральних, естетичних, інтелектуальних, праксичних.
У моральних почуттях проявляється стійке ставлення людини до світу, що навколо. Вони мотивують дії дитини у природі, сприяють усвідомленню сталих норм і правил поведінки. Уже з 2 років малюк усвідомлює поняття: добре-погано. Це тим більш важливо, що сьогоднішній стан природи потребує від нас гуманного ставлення, доброзичливості, толерантності.
Естетичні почуття відображають емоційне ставлення людини до краси, яка її оточує. Дошкільники починають примічати гарну квітку, цікавого жучка, милуватися ними. Активізації естетичних почуттів сприяє образна літературна мова, читання поетичних творів, ознайомлення з картинами, слухання музики, а також творча діяльність самих малюків.
Праксичні почуття залежать від вольової діяльності дитини. Від її уміння долати труднощі на шляху до наміченого. Вони пов’язані з практичною діяльністю самих малюків, яка спрямована на створення позитивних умов для життя рослин. Тварин, значна роль приділяється спостереженням за станом рослин та тварин. На цьому етапі діти долають труднощі, але надають певну допомогу тваринам та рослинам.
Дорослі повинні заохочувати дошкільнят регулювати власну поведінку особистим прикладом.
Спілкування з природним довкіллям спільно з дорослими допомагає дітям оволодівати технікою емоційної саморегуляції поведінки: -бути добрими для рослин, тварин
-стримувати бажання не надокучати тваринам – особливо тим, які попадають в руки ( комахам, дощовим червам, молюскам)
На основі опитування дітей дошкільного віку, чи знають наші вихованці про природу свого найближчого оточення . то почули тільки декілька назв дерев, птахів, а конкретні знання про них виявилися досить обмеженими.
А тому виникла важлива думка розробити поради батькам по ознайомленню дітей з об’єктами природи. Ми рекомендуємо батькам розроблені екологічні стежини. З огляду на вік та можливості психічних процесів діте ми розробили 3 екологічні стежини: дві - на території дошкільного закладу та одну - за територією дитсадка.
Візуально, це розроблені маршрути по території і перенесені на папір з фіксацією певних об’єктів (дерево, кущ, годівничка)., біля яких позначені та пронумеровані зупинки. Для молодших дошкільнят – 10 зупинок, а для старших 20.
Екологічні стежини забезпечують значний діапазон освітньо-виховного впливу на дитину: від розвитку розумових здібностей – до морально-етичного виховання, від формування навичок трудової діяльності - до розвитку естетичних смаків, До кожної зупинки рекомендовано зібрати конкретний матеріал: науковий опис, ілюстрації, вірші, оповідання.
Вихователь відображає відтворення даного проекту у зошитах з планування освітнього процесу, розподіляє подання матеріалу у часі, визначає види діяльності у групі, які є логічним продовженням цієї роботи і допомагають малим глибше пізнати певний об’єкт
Зміцнюємо та відтворюємо здоров’я дитини
Вже тривалий час працівники закладу опікуються зміцненням та відтворенням здоров’я дітей раннього та дошкільного віку, забезпечуючи їм оптимальний режим життя та діяльності. Створюючи належні санітарно-гігієнічні умови побуту, прищеплюючи культурно-гігієнічні навички, стимулюючи рухову активність, здійснюючи загартування природними чинниками й використовуючи традиційні а також нетрадиційні методи оздоровлення
В подальшій своїй роботі ми поклали ідею, що вже в дошкільному віці дитина спроможна засвоїти елементарні закони природи й жити за ними. Ми ставимо головні завдання: - виховувати у дітей усвідомлення того, що людина – частка природи і суспільства - встановлювати гармонійні стосунки дошкільнят з живою та неживою природою - формувати особистість кожної дитини - виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я - прищеплювати навички особистої гігієни - загартовувати в русі - здійснювати профілактичні заходи й усувати шкідливі звички.
Необхідними знаннями, вміннями та навичками свідомого ставлення до свого здоров’я і навколишнього природного середовища діти оволодівають у повсякденні та на заняттях за напрямами: цікава анатомія. Особиста гігієна, природні умови збереження здоров’я, соціальні умови збереження здоров’я, етноздоров’я, екологічна культура. Під гаслом: «Щоб дбати “Треба знати” проводяться заняття за темами: «Чутливі вушка». «Оченята – два чарівні озерця». «Хто про очі знає, той горя не знає». «Наші пальчики умілі», «Носики – кирпосики», «Як ти спілкуєшся», «Чому Ваня заболів?». Кожна тема вивчається поетапно у цікавій ігровій формі, з використанням дослідів та спостережень.
Використовуємо також дні здоров’я та тематичні дозвілля: «Як бути здоровими?», «Українська оселя – осередок здоров’я».
Також дошкільники розширюють знання про основні чинники здоров’я, оволодівають практичними навичками його збереження. Це, зокрема, проведення різноманітніх масажів: горішкового, пальчикового та крапкового, а для зміцнення зубів –хвойного, комплексів вправ для зміцнення порожнини рота.
Педагоги також широко використовують різноманітні дидактичні ігри валеологічного та екологічного спрямування: «Валеологічне лото», «Поле чудес», «Що ти бачиш, що ти чуєш, що ти нюхаєш, смакуєш?», «Чарівна квітка». «Друзі здоровя», «Роби все вчасно”, «Цей дивовижний світ», тощо.
Планування пошуково-дослідницької діяльності В елементарній дослідницькій діяльності дошкільнята закріплюють раніше набуті знання й підходять до нових відкриттів. Ознайомлюються з цікавими можливостями води, вчаться розрізнять її стани й засвоюють способи користування нею та правила поведінки біля водойм у різні пори року ( «Чарівна вода», «Кольорові сніжинки», «Снігові кульки»), з цікавістю та користю довідуються, що таке грунт. Якими згубними для всього живого можуть бути наслідки його забруднення, вчинене людьми («Підземне царство», «Забруднення грунту»), закріплюють уявлення про умови росту рослин. Дізнаються. Що може перешкоджати їхньому розвиткові («Висівання насіння», «Висаджування цибулі», «Вплив негативних чинників на розвиток рослин», набувають знань про об’єкти і явища неживої природи. Завдяки яким на планеті існує життя.
|
