Сучасні освітні технології в ЗДО

Сучасні педагогічні технології в дошкільній освіті спрямовані на реалізацію державних стандартів дошкільної освіти. Принципово важливою стороною педагогічної технології є позиція дитини у виховно-освітньому процесі, ставлення до дитини з боку дорослих. Дорослий у спілкуванні з дітьми дотримується положення: «Не поруч, не над, а разом!». Його мета - сприяти становленню дитини як особистості.
Сьогодні ми поговоримо про педагогічних технологіях і їх ефективне використання в дошкільному закладі. Спочатку давайте пригадаємо, що означає сам термін «технологія».
Технологія - це сукупність прийомів, застосовуваних у якій-небудь справі, майстерності, мистецтві (тлумачний словник).
Педагогічна технологія - це сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно - методичний інструментарій педагогічного процесу .
Сьогодні налічується більше сотні освітніх технологій.
Основні вимоги (критерії) педагогічної технології:

5. Концептуальність
6. Системність
7. Керованість
8. Ефективність
9. Відтворюваність

Концептуальність - опора на певну наукову концепцію, що включає філософське, психологічне, дидактичне та соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітніх цілей.
Системність - технологія повинна володіти всіма ознаками системи:
- логікою процесу,
- взаємодію його частин,
- цілісністю.
Керованість - можливість діагностичного цілепокладання, планування, проектування процесу навчання, поетапної діагностики, варіювання засобів і методів з метою корекції результатів.
Ефективність - сучасні педагогічні технології, існуючі в конкретних умовах, повинні бути ефективними за результатами й оптимальними за витратами, гарантувати досягнення певного стандарту навчання.
Відтворюваність - можливість застосування (повторення, відтворення) освітньої технології в освітніх закладах, тобто технологія як педагогічний інструмент має бути гарантовано ефективна в руках будь-якого педагога, що використовує її, незалежно від його досвіду, стажу, віку та особистісних особливостей.
Структура освітньої технології
Структура освітньої технології складається з трьох частин:

1. Концептуальна частина - це наукова база технології, тобто психолого-педагогічні ідеї, які закладені в її фундамент.
2. Змістовна частина - це загальні, конкретні цілі та зміст навчального матеріалу.
3. Процесуальна частина - сукупність форм і методів навчальної діяльності дітей, методів і форм роботи педагога, діяльності педагога з управління процесом засвоєння матеріалу, діагностика навчального процесу.

Таким чином, очевидно: якщо деяка система претендує на роль технології, вона повинна відповідати всім перерахованим вище вимогам.
Взаємодія всіх суб'єктів відкритого освітнього простору (діти, співробітники, батьки) ДНЗ здійснюється на основі сучасних освітніх технологій.
До числа сучасних освітніх технологій можна віднести:

1. здоров'езберігаючи технології;
2. технології проектної діяльності
3. технологія дослідницької діяльності
4. інформаційно-комунікаційні технології;
5. особистісно-орієнтовані технології;
6. технологія портфоліо дошкільника і вихователя
7. ігрова технологія
8. технологія «ТРИЗ» та ін.

1. Здоров'езберігаючи технології

Метою здоров'язберігаючих технологій є забезпечення дитині можливості збереження здоров'я, формування в нього необхідних знань, умінь, навичок щодо здорового способу життя.
Здоров'езберігаючи педагогічні технології включають всі аспекти впливу педагога на здоров'я дитини на різних рівнях - інформаційний, психологічний, биоэнергетическом.
В сучасних умовах розвиток людини неможливо без побудови системи формування його здоров'я. Вибір здоров'язберігаючих педагогічних технологій залежить:

1. від типу дошкільного закладу,
2. від тривалості перебування в ньому дітей,
3. від програми, за якою працюють педагоги,
4. конкретних умов ДНЗ,
5. професійної компетентності педагога,
6. показників здоров'я дітей.

Виділяють (стосовно до ЗДО) наступну класифікацію здоров'язберігаючих технологій:

1. медико-профілактичні (що забезпечують збереження і примноження здоров'я дітей під керівництвом медичного персоналу у відповідності з медичним вимогами і нормами, з використанням медичних засобів - технології організації моніторингу здоров'я дошкільнят, контролю за харчуванням дітей, профілактичних заходів, здоров'єзбережувальної середовища в ДНЗ);
2. фізкультурно-оздоровчі (спрямовані на фізичний розвиток і зміцнення здоров'я дитини - технології розвитку фізичних якостей, загартовування, дихальної гімнастики і ін);
3. забезпечення соціально-психологічного благополуччя дитини (забезпечують психічне та соціальне здоров'я дитини та спрямовані на забезпечення емоційної комфортності та позитивного психологічного самопочуття дитини в процесі спілкування з однолітками та дорослими в дитячому садку і сім'ї; технології психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини у педагогічному процесі ДНЗ);
4. здоров'язбереження педагогів (спрямовані на розвиток культури здоров'я педагогів, в тому числі культури професійного здоров'я, на розвиток потреби до здорового способу життя; збереження та стимулювання здоров'я (технологія використання рухливих і спортивних ігор, гімнастики (для очей, дихальна та ін), ритмопластика, динамічні паузи, релаксація);
5. освітні (виховання культури здоров'я дошкільнят, особистісно-орієнтованого виховання і навчання);
6. навчання здоровому способу життя (технології використання фізкультурних занять, комунікативні ігри, система занять із серії «Уроки футболу», проблемно-ігрові (игротренінги, ігротерапія), самомасаж); корекційні (арт-терапія, технологія музичного впливу, казкотерапія, психогімнастики та ін)
7. До числа здоров'язберігаючих педагогічних технологій слід віднести і педагогічну технологію активної сенсорно-розвивального середовища, під якою розуміється системна сукупність і порядок функціонування всіх особистісних інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічних цілей.

2. Технології проектної діяльності
Мета: Розвиток та збагачення соціально-особистісного досвіду шляхом включення дітей в сферу міжособистісної взаємодії.
Педагоги активно використовують проектну технологію у вихованні і навчанні дошкільнят, одностайно відзначають, що організована за нею життєдіяльність в дитячому саду дозволяє краще пізнати вихованців, проникнути у внутрішній світ дитини.
Класифікація навчальних проектів:

1. «ігрові» - дитячі заняття, участь у груповій діяльності (ігри, народні танці, драматизації, різного роду розваги);
2. «екскурсійні», спрямовані на вивчення проблем, пов'язаних з навколишньою природою і суспільним життям;
3. «розповідні», при розробці яких діти вчаться передавати свої враження і почуття в усній, письмовій, вокальної художньої (картина), музичної (гра на роялі) формах;
4. «конструктивні», націлені на створення певного корисного продукту: сколочування шпаківні, влаштування клумб.

Типи проектів:

1. за панівним характером

1. дослідні,
2. інформаційні,
3. творчі,
4. ігрові,
5. пригодницькі,
6. практико-орієнтовані.

2. за характером змісту:

1. включають дитини і його сім'ю,
2. дитини і природу,
3. дитини і рукотворний світ,
4. дитини, суспільство і його культурні цінності.

3. за характером участі дитини в проекті:

1. замовник,
2. експерт,
3. виконавець,
4. учасник від зародження ідеї до отримання результату.

4. за характером контактів:

1. здійснюється всередині однієї вікової групи,
2. у контакті з іншого віковою групою,
3. всередині ДНЗ,
4. у контакті з сім'єю,
5. установами культури,
6. громадськими організаціями (відкритий проект).

5. за кількістю учасників:

1. індивідуальний,
2. парний,
3. груповий,
4. фронтальний.

6. по тривалості:

1. короткостроковий,
2. середньої тривалості,
3. довгостроковий.

3. Технологія дослідницької діяльності
Мета дослідницької діяльності в дитячому саду - сформувати у дошкільнят основні ключові компетенції, здатності до дослідницького типу мислення.
Треба зазначити, що застосування проектних технологій не може існувати без використання ТРВЗ-технології (технології розв'язання винахідницьких завдань). Тому при організації роботи над творчим проектом вихованцям пропонується проблемна задача, яку можна вирішити, щось досліджуючи або проводячи експерименти.
Методи і прийоми організації експериментально - дослідницької
діяльності:
- евристичні бесіди;
- постановка і вирішення питань проблемного характеру;
- спостереження;
- моделювання (створення моделей про зміни в неживій природі);
- досліди;
- фіксація результатів: спостережень, дослідів, експериментів, трудової діяльності;
- «занурення» у фарби, звуки, запахи і образи природи;
- наслідування голосів та звуків природи;
- використання художнього слова;
- дидактичні ігри, ігрові навчальні і творчо розвиваючі
ситуації;
- трудові доручення, дії.
Зміст пізнавально-дослідницької діяльності

1. Досліди (експерименти)

1. Стан і перетворення речовини.
2. Рух повітря, води.
3. Властивості грунту і мінералів.
4. Умови життя рослин.

2. Колекціонування (класифікаційна робота)

1. Види рослин.
2. Види тварин.
3. Види будівельних споруд.
4. Види транспорту.
5. Види професій.

3. Подорож по карті

1. Сторони світу.
2. Рельєфи місцевості.
3. Природні ландшафти і їх мешканці.
4. Частини світу, їх природні і культурні місця - символи.

4. Подорож по «річці часу»

1. Минуле і сьогодення людства (історичний час) «мітки» матеріальній цивілізації (наприклад, Єгипту - піраміди).
2. Історія житла та благоустрою.

4. Інформаційно-комунікаційні технології
Світ, в якому розвивається сучасна дитина, корінним чином відрізняється від світу, в якому виросли його батьки. Це пред'являє якісно нові вимоги до дошкільного виховання як першої ланки безперервної освіти: освіти з використанням сучасних інформаційних технологій (комп'ютер, інтерактивна дошка, планшет та ін).
Інформатизація суспільства ставить перед педагогами-дошкільниками завдання:

1. йти в ногу з часом,
2. стати для дитини провідником у світ нових технологій,
3. наставником у виборі комп'ютерних програм,
4. сформувати основи інформаційної культури особистості,
5. підвищити професійний рівень педагогів і компетентність батьків.

Рішення цих завдань не можливе без актуалізації та перегляду всіх напрямків роботи дитячого садка в контексті інформатизації.
Вимоги до комп'ютерних програм ДНЗ:

1. Дослідницький характер
2. Легкість для самостійних занять дітей
3. Розвиток широкого спектра навичок і уявлень
4. Вікове відповідність
5. Цікавість.

Класифікація програм:

1. Розвиток уяви, мислення, пам'яті
2. Говорять словники іноземних мов
3. Найпростіші графічні редактори
4. Ігри-подорожі
5. Навчання читання, математики
6. Використання мультимедійних презентацій

Переваги комп'ютера:

1. пред'явлення інформації на екрані комп'ютера в ігровій формі викликає у дітей великий інтерес;
2. несе в собі подібний тип інформації, зрозумілий дошкільнятам;
3. рухи, звук, мультиплікацію надовго привертає увагу дитини;
4. володіє стимулом пізнавальної активності дітей;
5. надає можливість індивідуалізації навчання;
6. в процесі своєї діяльності за комп'ютером дошкільник набуває впевненості в собі;
7. дозволяє моделювати життєві ситуації, які не можна побачити в повсякденному житті.

Помилки при використанні інформаційно-комунікаційних технологій:

1. Недостатня методична підготовленість педагога
2. Неправильне визначення дидактичної ролі та місця ІКТ на заняттях
3. Безплановість, випадковість застосування ІКТ
4. Перевантаженість заняття демонстрацією.

ІКТ в роботі сучасного педагога:
1. Підбір ілюстративного матеріалу до занять та для оформлення стендів, групи, кабінетів (сканування, інтернет, принтер, презентація).
2. Підбір додаткового пізнавального матеріалу до занять, знайомство зі сценаріями свят та інших заходів.
3. Обмін досвідом, знайомство з періодикою, напрацюваннями інших педагогів Росії і зарубіжжя.
4. Оформлення групової документації, звітів. Комп'ютер дозволить не писати звіти та аналізи кожен раз, а достатньо набрати один раз схему і надалі тільки вносити необхідні зміни.
5. Створення презентацій в програмі Рower Рoint для підвищення ефективності освітніх занять з дітьми та педагогічної компетенції батьків у процесі проведення батьківських зборів.

5. Особистісно - орієнтована технологія

Особистісно-орієнтовані технології ставлять у центр усієї системи дошкільної освіти особистість дитини, забезпечення комфортних умов у сім'ї та дошкільному закладі, безконфліктних і безпечних умов її розвитку, реалізацію наявних природних потенціалів.
Особистісно-орієнтована технологія реалізується в розвиваючому середовищі, що відповідає вимогам змісту нових освітніх програм.
Відзначаються спроби створення умов особистісно-орієнтованих взаємодій з дітьми в розвивальному просторі, що дозволяє дитині проявити власну активність, найбільш повно реалізувати себе.
Проте, сьогоднішня ситуація в дошкільних установах не завжди дозволяє говорити про те, що педагоги повністю приступили до реалізації ідей особистісно-орієнтованих технологій, саме надання можливості дітям для самореалізації в грі, режим життя перевантажений різними заняттями, на гру залишається мало часу.
У рамках особистісно-орієнтованих технологій самостійними напрямами виділяються:

1. Гуманно-особистісні технології відрізняються своєю гуманістичною сутністю психолого-терапевтичної спрямованістю на надання допомоги дитині з ослабленим здоров'ям, у період адаптації до умов дошкільного закладу.

Дану технологію добре реалізувати в нових дошкільних установах (наприклад: д/з N 2), де є кімнати психологічного розвантаження - це м'які меблі, багато рослин, які прикрашають приміщення, іграшки, що сприяють індивідуальним іграм, обладнання для індивідуальних занять. Музичний та фізкультурний зали, кабінети доліковування (після хвороби), приміщення по екологічному розвитку дошкільника і продуктивної діяльності, де діти можуть вибрати собі заняття за інтересом. Все це сприяє всебічному поваги і любові до дитини, віру у творчі сили, тут немає примусу. Як правило, в подібних дошкільних закладах діти спокійні, поступливі, не конфліктні.

2. Технологія співробітництва реалізує принцип демократизації дошкільної освіти, рівність у стосунках педагога з дитиною, партнерство в системі взаємовідносин «Дорослий - дитина». Педагог і діти створюють умови розвивального середовища, виготовляють посібники, іграшки, подарунки до свят. Спільно визначають різноманітну творчу діяльність (гра, праця, концерти, свята, розваги).

Педагогічні технології на основі гуманізації і демократизації педагогічних відносин з процесуальної орієнтацією, пріоритетом особистісних відносин, індивідуального підходу, демократичним управлінням і яскравою гуманістичною спрямованістю змісту. Таким підходом володіють нові освітні програми «Веселка», «З дитинства в отроцтво», «Дитинство», «Від народження до школи».
Сутність технологічного виховно-освітнього процесу конструюється на основі заданих вихідних установок: соціальне замовлення (батьки, суспільство) освітні орієнтири, цілі і зміст освіти. Ці вихідні установки повинні конкретизувати сучасні підходи до оцінки досягнень дошкільнят, а також створювати умови для індивідуальних та диференційованих завдань.
Виявлення темпів розвитку дозволяє вихователю підтримувати кожної дитини на його рівні розвитку.
Таким чином, специфіка технологічного підходу полягає в тому, щоб виховно-освітній процес повинен гарантувати досягнення поставлених цілей. Відповідно з цим у технологічному підході до навчання виділяються:

8. постановка цілей та їх максимальне уточнення (виховання і навчання з орієнтацією на досягнення результату;
9. підготовка методичних посібників (демонстраційний і роздатковий) згідно з навчальними цілями і завданнями;
10. оцінка актуального розвитку дошкільника, корекція відхилень, спрямована на досягнення цілей;
11. заключна оцінка результату - рівень розвитку дошкільника.

Особистісно-орієнтовані технології протиставляють авторитарного, знеособленому  підходу до дитини в традиційній технології - атмосферу любові, турботи, співробітництва, створюють умови для творчості особистості.
6.Технологія портфоліо дошкільника
Портфоліо - це скарбничка особистих досягнень дитини у різноманітних видах діяльності, його успіхів, позитивних емоцій, можливість ще раз пережити приємні моменти свого життя, це своєрідний маршрут розвитку дитини.
Існує ряд функцій портфоліо:

1. діагностична (фіксує зміни і зростання за певний період часу),
2. змістовна (розкриває весь спектр виконуваних робіт),
3. рейтингова (показує діапазон умінь і навичок дитини) і ін

Процес створення портфоліо є свого роду педагогічною технологією. Варіантів портфоліо дуже багато. Зміст розділів заповнюється поступово, у відповідності з можливостями і досягненнями дошкільника. В. Руденко
Розділ 1 «Давайте познайомимося». У розділі міститься фотографія дитини, зазначаються його прізвище та ім'я, номер групи; можна ввести рубрику «Я люблю...» («Мені подобається...», «Обожнюю, коли...»), в якій будуть записані відповіді дитини.
Розділ 2 «Я росту!». В розділ вносяться антропометричні дані (у художньо-графічному виконанні): «Ось я який!», «Як я росту», «Я виріс», «Я великий».
Розділ 3 «Портрет моєї дитини». У розділі містяться твори батьків про свого малюка.
Розділ 4 «Я мрію...». У розділі фіксуються висловлювання самої дитини на пропозицію продовжити фрази: «Я мрію про...», «Я б хотів бути...», «Я чекаю, коли...», «Я бачу себе...», «Я хочу бачити себе...», «Мої улюблені справи...»; відповіді на запитання: «Ким і яким я буду, коли виросту?», «Про що я люблю думати?».
Розділ 5 «От що я можу». У розділі містяться зразки творчості дитини (малюнки, розповіді, книги-саморобки).
Розділ 6 «Мої досягнення». У розділі фіксуються грамоти, дипломи (від різних організацій: дитячого садка, ЗМІ, проводять конкурси).
Розділ 7 «Порадьте мені...». В розділі даються рекомендації батькам вихователем і всіма фахівцями, які працюють з дитиною.
Розділ 8 «Запитуйте, батьки!». У розділі батьки формулюють свої запитання до фахівців ДНЗ.
Л. Орлова пропонує такий варіант портфоліо, вміст якого в першу чергу буде цікава батькам, портфоліо можна заповнювати як у дитячому садку, так і вдома і можна представляти як міні-презентацію на день народження дитини. Автором пропонується наступна структура портфоліо. Титульний лист, на якому міститься інформація про дитину (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження), фіксується дата початку та дата закінчення ведення портфоліо, зображення долоньки дитини на момент початку ведення портфоліо і зображення долоньки на момент закінчення ведення портфоліо.
Розділ 1 «Познайомтеся зі мною» містить вкладки «Подивіться на мене», куди послідовно вклеюються портрети дитини, зроблені в різні роки в дні його народження, і «Про мене», де міститься інформація про час і місце народження дитини, про значення імені дитини, про дату святкування його іменин, невеликий розповідь батьків, чому було вибрано ім'я, звідки пішло прізвище, інформація про знаменитих тезках і однофамільців відомих, персональна інформація дитини (знак зодіаку, гороскопи, талісмани та ін).
Розділ 2 «Я росту» включає вкладиші «Динаміка зростання», де дається інформація про зростання дитини з першого року життя, і «Мої досягнення за рік», де вказується, на скільки сантиметрів виріс дитина, чого навчився за минулий рік, наприклад рахувати до п'яти, перекидатися і ін.
Розділ 3 «Моя сім'я». У зміст цього розділу включаються короткі розповіді про членів сім'ї (крім особистих даних, можна згадати професію, риси характеру, улюблені заняття, особливості спільного проведення часу з членами сім'ї).
Розділ 4 «Чим можу - допоможу» містить фотографії дитини, на яких він зображений за виконанням домашньої роботи.
Розділ 5 «Світ навколо нас». В даний розділ вносяться невеликі творчі роботи дитини за екскурсій, пізнавальних прогулянок.
Розділ 6 «Натхнення зими (весни, літа, осені)». В розділі розміщуються дитячі роботи (малюнки, казки, вірші, фотографії з ранків, записи віршів, які дитина розповідав на ранках і ін)
Ст. Дмитрієва, Тобто Єгорова також пропонують певну структуру портфоліо:
Розділ 1 «Інформація для батьків», в якому є рубрика «Давайте познайомимося», що включає в себе відомості про дитину, його досягнення, які зазначили самі батьки.
Розділ 2 «Інформація педагогів» містить інформацію про спостереження педагогів за дитиною під час перебування його в дитячому саду у чотирьох ключових напрямках: соціальні контакти, комунікативна діяльність, самостійне використання різних джерел інформації і діяльність як така.
Розділ 3 «Інформація дитини про себе» містить інформацію, отриману від самої дитини (малюнки, ігри, які дитина сам придумав, розповіді про себе, про друзів, нагороди, дипломи, грамоти).
Л. В. Адаменко пропонує наступну структуру портфоліо:
блок «Який дитина хороший», який містить інформацію про особистісні якості дитини і включає в себе: твір батьків про дитину; роздуми вихователів про дитину; відповіді дитини на питання в процесі неформальної бесіди «Розкажи про себе»; відповіді друзів, інших дітей на прохання розповісти про дитину; самооцінку дитини (підсумки тесту «Драбинка»); психолого-педагогічну характеристику дитини; «кошик побажань», у зміст якої входять подяку дитині - за доброту, щедрість, хороший вчинок; листи подяки батькам за виховання дитини;
блок «Який дитина уміла» містить інформацію про те, що дитина вміє, що знає, і включає в себе: відповіді батьків на запитання анкет; відгуки вихователів про дитину; розповіді дітей про дитину; розповіді педагогів, до яких дитина ходить на гуртки та секції; оцінка участі дитини в акціях; характеристика психолога пізнавальних інтересів дитини; грамоти за номінаціями допитливість, вміння, ініціативу, самостійність;
блок «Який дитина успішний» містить інформацію про творчі здібності дитини і включає: відгук батьків про дитину; розповідь дитини про свої успіхи; творчі роботи (малюнки, вірші, проекти); грамоти; ілюстрації успішності та ін.
Таким чином, портфоліо (папка особистих досягнень дитини) дозволяє здійснити індивідуальний підхід до кожної дитини і вручається при випуску з дитячого садка як подарунок дитині і його родині
7. Технологія «Портфоліо педагога»
Сучасна освіта потребує новий тип педагога:

1. творчо мислячим,
2. володіє сучасними технологіями освіти,
3. прийомами психолого-педагогічної діагностики,
4. способами самостійного конструювання педагогічного процесу в умовах конкретної практичної діяльності,
5. умінням прогнозувати свій кінцевий результат.

У кожного педагога має бути досьє успіхів", в якому відбивається все радісне, цікаве і гідне з того, що відбувається в житті педагога. Таким досьє може стати портфоліо педагога.
Портфоліо дозволяє враховувати результати, досягнуті педагогом у різноманітних видах діяльності (виховної, навчальної, творчої, соціальної, комунікативної), і є альтернативною формою оцінки професіоналізму та результативності роботи педагога.
Для створення комплексного портфоліо доцільно запровадити наступні розділи:
Розділ 1 «Загальні відомості про педагога»

1. Цей розділ дозволяє судити про процес індивідуального особистісного розвитку педагога (прізвище, ім'я, по батькові, рік народження);
2. освіта (що і коли закінчив, отримана спеціальність і кваліфікація за дипломом);
3. трудовий і педагогічний стаж, стаж роботи в даному навчальному закладі;
4. підвищення кваліфікації (назва структури, де прослухані курси, рік, місяць, проблематика курсів);
5. копії документів, підтверджуючих наявність вчених і почесних звань і ступенів;
6. найбільш значимі урядові винагороди, грамоти, листи подяки;
7. дипломи різних конкурсів;
8. інші документи на розсуд педагога.

Розділ 2 «Результати педагогічної діяльності».
Зміст даного розділу формує уявлення про динаміку результатів діяльності педагога за певний період. До розділу можуть бути включені:

1. матеріали з результатами освоєння дітьми реалізованої програми;
2. матеріали, що характеризують рівень розвитку уявлень і вмінь дітей, рівень розвитку особистісних якостей;
3. порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за три роки на підставі результатів педагогічної діагностики, результатів участі вихованців у різноманітних конкурсах і олімпіадах;
4. аналіз результатів навчання вихованців у першому класі та ін.

Розділ 3 «Науково-методична діяльність»
У зміст даного розділу містяться матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога. Це можуть бути:

1. матеріали, в яких описуються технології, використовувані педагогом діяльності з дітьми, обґрунтовується їх вибір;
2. матеріали, що характеризують роботу в методичному об'єднанні, творчій групі;
3. матеріали, що підтверджують участь в професійних і творчих педагогічних конкурсах;
4. в тижнях педмайстерності;
5. у проведенні семінарів, «круглих столів», майстер-класів;
6. авторські програми, методичні розробки;
7. творчі звіти, реферати, доповіді, статті та інші документи.

Розділ 4 «Предметно-розвиваюче середовище»
Містить інформацію про організації предметно-розвивального середовища в групах і кабінетах:

1. плани щодо організації предметно-розвивального середовища;
2. ескізи, фотографії і т. д.

Розділ 5 «Робота з батьками»
Містить інформацію про роботу з батьками вихованців (плани роботи; сценарії заходів і ін).
Таким чином, портфоліо дозволить самому педагогу проаналізувати і представити значущі професійні результати, досягнення, забезпечить моніторинг його професійного зростання.
8. Ігрова технологія
Будується як цілісне утворення, що охоплює певну частину навчального процесу та об'єднане загальним змістом, сюжетом, персонажем. У неї включаються послідовно:

1. ігри і вправи, що формують уміння виділяти основні, характерні ознаки предметів, порівнювати, зіставляти їх;

1. групи ігор на узагальнення предметів за певними ознаками;
2. групи ігор, у процесі яких у дошкільнят розвивається вміння відрізняти реальні явища від нереальних;
3. групи ігор, які виховують вміння володіти собою, швидкість реакції на слово, фонематичний слух, кмітливість та ін

Складання ігрових технологій з окремих ігор і елементів - турбота кожного вихователя.
Навчання у формі гри може і повинно бути цікавим, цікавим, але не розважальним. Для реалізації такого підходу необхідно, щоб освітні технології, що розробляються для навчання дошкільнят, містили чітко позначену і покроково описану систему ігрових завдань та різних ігор з тим щоб, використовуючи цю систему, педагог міг бути впевненим в тому, що в результаті він отримає гарантований рівень засвоєння дитиною того чи іншого предметного змісту. Безумовно, цей рівень досягнень дитини має діагностуватися, а використовувана педагогом технологія повинна забезпечувати цю діагностику відповідними матеріалами.
Діяльності з допомогою ігрових технологій у дітей розвиваються психічні процеси.
Ігрові технології тісно пов'язані з усіма сторонами виховної та освітньої роботи дитячого саду і вирішення його основних завдань. Деякі сучасні освітні програми пропонують використовувати народну гру як засіб педагогічної корекції поведінки дітей.

9. Технологія «ТРИЗ»
ТРВЗ (теорія рішення винахідницьких задач), яка створена вченим-винахідником Т. З. Альтшуллером.
Вихователь використовує нетрадиційні форми роботи, які ставлять дитину в позицію думаючої людини. Адаптована до дошкільного віку ТРВЗ-технологія дозволить виховувати і навчати дитину під девізом «Творчість в усьому!» Дошкільний вік унікальний, бо як сформується дитина, така буде і його життя, саме тому важливо не упустити цей період для розкриття творчого потенціалу кожної дитини.
Метою використання даної технології в дитячому садку є розвиток, з одного боку, таких якостей мислення, як гнучкість, рухливість, системність, діалектичність; з іншого - пошукової активності, прагнення до новизни; мовлення та творчої уяви.
Основне завдання використання ТРВЗ - технології у дошкільному віці - це прищепити дитині радість творчих відкриттів.
Основний критерій у роботі з дітьми - дохідливість і простота подачі матеріалу та формулюванні складною, здавалося б, ситуації. Не варто форсувати впровадження ТРВЗ без розуміння дітьми основних положень на найпростіших прикладах. Казки, ігрові, побутові ситуації - ось те середовище, через яку дитина навчиться застосовувати тризовские рішення, які постають перед ним проблем. По мірі знаходження протиріч, він сам буде прагнути до ідеального результату, використовуючи численні ресурси.
Можна застосовувати в роботі тільки елементи ТРВЗ (інструментарій), якщо педагог недостатньо опанував ТРИЗ-технологію.
Розроблена схема з застосуванням методу виявлення протиріч:

1. Перший етап - визначення позитивних і негативних властивостей якості якого-небудь предмета або явища, що не викликають стійких асоціацій у дітей.
2. Другий етап - визначення позитивних і негативних властивостей предмету або явища в цілому.
3. Лише після того, як дитина зрозуміє, чого від нього хочуть дорослі, слід переходити до розгляду предметів і явищ, що викликають стійкі асоціації.

Найчастіше, педагог вже проводить тризовські заняття, навіть не підозрюючи про це. Адже, саме, розкутість мислення і здатність йти до кінця в вирішенні поставленого завдання - суть творчої педагогіки.
Висновок: Технологічний підхід, тобто нові педагогічні технології гарантують досягнення дошкільника і надалі гарантують їх успішне навчання в школі.
Кожен педагог - творець технології, навіть якщо має справу із запозиченнями. Створення технології неможливе без творчості. Для педагога, який навчився працювати на технологічному рівні, завжди буде головним орієнтиром пізнавальний процес у його розвиненому стані. Все в наших руках, тому їх не можна опускати. Чарльза Діккенс сказав:

«Людина не може по-справжньому удосконалитися, якщо не допомагає вдосконалюватись іншим».
Творіть самі. Як немає дітей без уяви, так немає і педагога без творчих поривів. Творчих Вам успіхів!